9 червня , хоча це був і суботній день, школа повнилась дитячим галасом. А причина проста: три класи – 6-б, 7-а та 8-а – зібралися на екскурсію до Вінниці. Про славнозвісні фонтани чули вже багато, а побачити на власні очі це зовсім інша справа. Повмощувались зручніше, приготувались до дальньої поїздки і помчав автобус наші повні цікавості й нетерпіння дитячі душі в далеку Вінницю.[ ?]

Спочатку, звичайно, були музеї. Краєзнавчий музей має майже кожне поважаюче себе місто, але кожен – цікавий по-своєму, з єдиною історією, з неповторною таємницею. В захопленні ходили ми по Вінницькому краєзнавчому .

У музеї Пирогова вразив найбільше, що і очікувалось, сам Пирогов. Людина-легенда…

Далі , як справжні діти, що вже на канікулах, рвонули підняти свій адреналін на атракціони. Мабуть, ніщо так не підніме настрій та не зніме втому, як піднятися в небо на оглядовому колесі або, стримуючи крик страху та захоплення, промчати на «ланцюжках».

А наостанок – та сама родзинка, якої чекали ще зранку, - знамениті вінницькі фонтани. Сказати, що це - казка, чудо, це майже нічого не сказати. Це неперевершене чудо і казка неймовірна. Ти зливаєшся з цим потоком краси, розчиняєшся у класичній музиці, що супроводжує все дійство. Приходять сутінки, і грандіозне лазерне шоу вражає ще більше. В автобусі до рідної Христинівки поверталися збуджені, втомлені, але дуже щасливі  діти, які поспішали до батьків , щоб похвалитись тим, що бачили і чули. І кожен з нас подумки мріяв про наступні зустрічі з такою далекою та водночас уже близькою Вінницею.