Меню сайту
Наше опитування
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
Як пережити карантин з дітьмиПОРАДИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИАдаптація до нової реальності. Як пережити карантин з дітьмиДля дітей та вчителів. Поради соціального педагога Вероніки Передрій:
Для батьків: https://vchasnoua.com/donbass/64489-yak-ne-piddavatysia-panitsi-pid-chas-epidemii-porady-psykholoha Для дітей та вчителів. Поради психолога «Як не піддатися паніці» https://mistotv.com/38673/
Коротке відео для мотивації дітей під час карантину https://youtu.be/yt7W8iiwk0Y SТОР – КОРОНОВІРУС «Відкиньте негативні емоції. Мисліть раціонально». «Не драматизуйте ситуацію» «Стежте за своїм здоров’ям» «Оцініть реальність, займіться справою» Методи подолання панічного стану Фізичний метод Психічне та фізичне здоров’я людини нероздільні, а регулярне виконання фізичних вправ урівноважує нервову діяльність. Дозована ходьба, оздоровчий біг, плавання, велоспорт – ідеальні засоби для зняття напруги, покращують сон і не мають вікових обмежень. Тому, постійно робіть фізичні вправи і змінюйте їх, щоб не набридали. Поведінковий метод Розумовий метод Арт-терапевтичний метод Адаптація до нової реальності. Як пережити карантин з дітьмиРадість — це те, що зараз можна пробувати протиставити тривозі. Антикризове карантинне дитинознавство, черговий загальнолюдський челлендж і тренування навичок швидкої адаптації до мінливої реальності. Звичайно, після такої короно-кризи світ і ми в ньому значно змінимося. Якщо на виявленому рівні, у зовнішніх контактах ми вимушено дистанціюємося, значить, можливо, прийшов час більшої близькості? Більшої турботи один про одного? Боятися нормально. Ненормально зовсім не боятися, коли є реальна загроза. Але коли ми боїмося, ми здійснюємо багато безладних нелогічних дій. Було б здорово написати список того, що важливо робити. Не просто зробити перепост або роздрукувати картинку, а самому — руками, можна разом з дітьми, написати або намалювати свій список. І свій план дій. Це допоможе і думки структурувати, і в тіло повернутися. У списку важливо описати план — що робимо зараз. Що робимо в разі хвороби. Кому дзвонимо, кого викликаємо. Список гарячих телефонів — взагалі корисна річ. Невипадково правилам пожежної безпеки навчають, малюють плакати, а потім закріплюють навички — в момент реальної небезпеки, коли мозок вирішує, «бити», «завмерти» або «бігти», повинна включитися механічна пам’ять. Або повинна бути зовнішня конкретна інформація, яка нас «стабілізує». Як говорити з дітьми про загрози? - Ми починаємо говорити з дітьми, коли ми самі спокійні, коли ми маємо відповіді. Ми говоримо, що зараз в усьому світі шукають засіб, вакцину, можливість запобігти вірусу. Час від часу у світі бувають такі захворювання і вже не раз люди знаходили засоби боротьби. Ми робимо кілька разів акцент на тому, що ми у безпеці, що ми невразливі, що карантин – це не покарання і не канікули. Це час, коли ми бережемося і бережемо інших. Треба говорити, чому ми маємо носити маски. Бо одна дитина злякалася, коли побачила маму у масці. Звичайно, треба подавати це в ігровій формі – вдягати маску на дитину, на себе, розмальовувати їх, гратися. Треба разом проговорювати – що ми можемо зробити для того, щоб допомогти всім вберегтись. Наприклад, можна запропонувати разом подумки подякувати лікарям або намалювати листівку бабусі, якщо вона живе окремо, або записати якесь повідомлення для одногрупників у садочку. Також в такій ситуації дуже обмеженої рухливості дітей нам треба забезпечити та очолити їхню рухливість вдома. Якщо не дозволити їм бігати чи стрибати по подушках, якщо це можливо, це загрожує спалахами агресії. І це означає, що батьки ще більше вигорятимуть. Чи треба обмежувати екранний час для дитини? - Звичайно, чим менше дитина перебуває перед екраном, тим краще. Зараз буде важко обмежити контакт дитини з планшетом. Це означає, що ми маємо це компенсувати якимись активностями з ефектом 3D, тобто об’ємними, реальними. Якщо дитина, наприклад, годину дивиться телевізор чи планшет, то потім вона встає, п’є воду чи робить якусь вправу і потім ліпить з нами з тіста. Тобто екранний час компенсуємо такими 3D-активностями плюс якісь рухливі вправи. Важливо, щоб батьки чи дитина ставили собі будильник на той час, який вона проведе перед екраном. Краще, щоб сама дитина, тоді це буде її відповідальність. І треба питати скільки часу дитині потрібно на гру чи перегляд відео. І домовлятись про штрафи, якщо дитина не виконає умову, яку сама собі і поставила. І після цього якась активність. Ніхто зараз не знає, скільки триватиме карантин. Як усвідомити батькам, що це може бути дуже надовго, як пояснити це дітям? Це питання адаптації. Ми живемо у світі, у якому ні до чого неможна підготуватись. І здатність адаптуватись – це важливо для виживання. Треба вміти приймати ситуацію. Коли находить тривожний настрій, вдаватись до техніки дрібних кроків. Треба питати себе – що я можу зробити просто зараз. І в цей момент, коли ти повертаєшся обличчям до реальності, можна вибудувати собі найдрібніші кроки. Наприклад – зараз я помию посуд або перевірю, скільки в мене є мила, або подумаю, що зараз ліпше – написати пост до фейсбука чи зайнятись чимось з дитиною, і ці маленькі кроки зроблять нас міцнішими. Діти від сьогодні на карантині. Важливо їм пояснити, що відбувається і чому. Наприклад: «Зараз багато людей в різних країнах захворіли. Пам’ятаєш, коли ми хворіли, то, щоб не заразити інших і швидше відновитися, ми залишалися вдома. І навіть не ходили ні до кого на день народження. І в кіно. Щоб вірус не поширювався, щоб люди менше хворіли, особливо, щоб не хворіли діти, вирішили тимчасово закрити школи і садочки. Щоб про вас подбати. Ми в безпеці. Ти будеш вдома і ми придумаємо, чим займатися цими днями».При цьому батькам необхідно пам’ятати — особливо в тривожний час — про те, що важливо залишати за собою право на власний час, власний простір. Дітям корисно знати, що у мами зараз 5, 10, 15 хвилин на турботу про себе, час, коли мама «в хатинці». Так дитина вчиться поважати і свій власний простір. Вчиться того, що про себе можна піклуватися. Дорослі, які весь час перебувають з дітьми, відчувають величезні сенсорні перевантаження. Наша нервова система має ліміт спілкування. Якщо ми не будемо брати паузу — усвідомлено, з повагою до себе — потім будемо мучитися почуттям провини через те, що зірвалися на дитину. Дітям (навіть немовлятам) ми точно не потрібні в повному контакті 24 години на добу. Як би не було складно, важливо не втрачати відчуття смаку життя. Це буде нашим «імунітетом». Фраза «я вибираю життя» — не просто фраза. Це наш вибір. Дитячий сімейний психолог Світлана Ройз Як говорити з дітьми про коронавірус. 7 порад від експертів: https://life.pravda.com.ua/society/2020/03/10/240141/У час карантину не залишайте дітей самих вдома і спілкуйтесь із ними. Сім порад психолога: http://tvoemisto.tv/blogs/v_chas_karantynu_ne_zalyshayte_ditey_samyh_vdoma_i_spilkuytes_z_nymy_sim_porad_psyhologa_107299.htmlКоронавірус у світі: поради психолога, як говорити з дітьми про поширене захворювання: https://24tv.ua/family/koronavirus_u_sviti_poradi_psihologa_yak_govoriti_z_ditmi_pro_poshirene_zahvoryuvannya_n1291348Як говорити з дітьми та молоддю про коронавірус: поради психологів: https://terminovo.te.ua/news/25147/ Інтернет світ великих можливостей Сьогодні головна розвага для дитини – комп'ютер. Ми з вами живемо в непростий, але дуже захоплюючий час, час комп'ютерних технологій, цифрових інновацій і панування всесвітньої Мережі Інтернет. Комп'ютери стають необхідною приналежністю офісів, медичних установ, шкіл, міцно входять в наш побут. Сучасні діти, здається, «вже народжуються з умінням користуватися комп'ютером». З одного боку, це добре: віртуальний світ опинився сьогодні, по суті, головним джерелом інформації, не потрібно йти в бібліотеку, стояти перед полицями в магазині, досить натиснути мишку і все, чого ви бажаєте буде доставлено у ваш будинок. Особливо актуально це стало сьогодні, під час дистанційного навчання. Кілька порад, як навчити свою дитину безпечно користуватись мережами інтернету. |
Новини osvita.ua
Пошук
Календар
Архів записів
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||